«Захист прав інтелектуальної власності в Інтернеті», // «Юридична газета», № 48 від 30.11.2010
30.11.2010
Публікація надрукована мовою оригіналу.
ЗАХИСТ ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ
на доменне ім’я, логотип, бази даних, комп’ютерні програми та інші не матеріальні активи Вашого бізнесу.
З розвитком всесвітньої Інтернет - мережі проблема захисту прав на нематеріальні досягнення власних творчих зусиль набуває все більшої актуальності і необхідності її висвітлення для широких верств населення. Не секрет, що на сьогодні Інтернет настільки завоював прихильність українців, що став одним з найголовніших засобів розповсюдження інформації ділового, рекламного та розважального характеру. Майже кожен власник бізнесу або просто особа, яка володіє будь-якою інформацією, що має пізнавальний або комерційний характер, створює для розміщення цієї інформації Інтернет - сайт або й декілька. Поряд з цим виникає необхідність у захисті такої інформації від посягань тих користувачів мережі, які віддають перевагу не самостійному створенню сайтів та їх наповнення, а копіюванні інформації з сайтів інших осіб.
Конституція України, Цивільний Кодекс , Закон України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», Закон України «Про інформацію» , Законів України «Про авторське право і суміжні права», «Про телекомунікації», постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг».
Умовно можна виділити об'єкти інтелектуальної власності, які містить веб- сайт, такі як: унікальна адреса доменне ім’я та певний масив інформації, що міститься за цією адресою (наповнення сайту або контент), програмне забезпечення Інтернет - магазину, дизайн та інші.
У законодавстві про інтелектуальну власність не міститься ані визначення веб - сайту, ані власне веб- сайт як об'єкт. Таке визначення можна знайти у Наказі Державного комітету інформаційної політики,телебачення і радіомовлення України, Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 25.11.2002 N 327/225 «Про затвердження Порядку інформаційного наповнення та технічного забезпечення Єдиного веб - порталу органів виконавчої влади та Порядку функціонування веб - сайтів органів виконавчої влади», який визначає, що "веб- сайтом" є сукупність програмних та апаратних засобів з унікальною адресою у мережі Інтернет разом з інформаційними ресурсами, що перебувають у розпорядженні певного суб'єкта і забезпечують доступ юридичних та фізичних осіб до цих інформаційних ресурсів та інші інформаційні послуги через мережу Інтернет. В свою чергу згідно цього ж Наказу веб- портал, це веб- сайт, організований як системне багаторівневе об'єднання різних ресурсів та сервісів для забезпечення максимальної можливості доступу до інформації та послуг.
Якщо у вас виникло бажання скопіювати інформацію з веб - сайту, насамперед слід звернути увагу на повідомлення про авторське право, розміщене на самій сторінці. У цьому повідомленні повинно бути чітко сказане, чи можете ви копіювати зі сторінки матеріал і вставляти його в інші документи, чи дозволяється завантажувати матеріал з мережі, роздруковувати його й наскільки широко це можна робити. Якщо таке повідомлення про авторське право відсутнє, або ж якщо та операція копіювання, яку ви збираєтесь здійснити, не передбачена повідомленням про авторське право, вам слід одержати спеціальний дозвіл. Для цього можна скористатися електронною поштою й відіслати запит на адресу розробника Інтернет - сторінки, що цікавить вас (веб - майстрові). Часто одержати такий дозвіл досить легко. Особливо це стосується тих випадків, коли матеріал є частиною рекламної сторінки. Однак існують випадки й відмов у дозволі. Зокрема, це відбувається тоді, коли мова йде про інформацію, що стосується власності.
Власне веб - сторінки захищаються авторським правом як літературні твори. На сторінках в Інтернеті розміщені тексти, які вважаються літературними творами. Графічні зображення та фотографії є художніми творами, а будь-які звукові та відео-файли - аудіовізуальними. Комп’ютерні програми можуть отримати охорону як літературні твори. Виникає ситуація, коли на одній сторінці можуть співіснувати десятки об'єктів права. При цьому для кожного копіювання необхідна згода власника авторських прав.
Копіювання починається з моменту перегляду сторінок. Воно здійснюється до оперативної пам'яті комп'ютеру, до тимчасових файлів браузеру та до тимчасових файлів мережі. Якщо ви вже маєте дозвіл ввійти до визначеної захищеної (скажімо, паролем) сторінки, тоді з повною впевненістю можливо стверджувати, що ці копії дозволені. В той же час немає підстав вважати, що на сьогоднішній день в цій проблемі визначено чіткі правила.
Роздруківка сторінки також потребує попереднього дозволу з боку власника авторських прав. Водночас, такий вид копіювання вже може бути дозволений - достатньо лише звернутися до помітки про авторське право, що розміщено на даній веб - сторінці.
До речі, на деяких веб - сайтах використовуються спеціальні технології для контролю над операціями, які здійснюються користувачами. Так, численні сайти надають можливість роздруковувати сторінки, але деактивують команди «copy», «paste» і «save as». Окрім цього, використовуються також такі технічні засоби захисту інформації як неможливість роздруковувати сторінки, не звертаючись до обхідних шляхів (наприклад, копіювання за допомогою «print screen»). Останнім часом поволі набуває поширення спосіб прописування прихованих знаків на веб - сторінках, які зберігаються при копіюванні і повторному розміщенні інформації. Такі знаки найчастіше містять значок копірайту (©) та інформацію про автора тексту або графічного зображення. Однак такий спосіб поки що використовується більше за кордоном, тоді як в Україні переважна більшість власників веб - сайтів навіть не знає про його існування, окрім того це доволі складна технічна процедура, для здійснення якої необхідно звертатися до відповідних спеціалістів і відповідно витрачати на це додаткові кошти.
Щоб зафіксувати своє авторство можна звернутися до Державного департаменту інтелектуальної власності, подавши на реєстрацію роздруківки сторінок вашого веб -сайту. Так само можна посвідчити авторство і у нотаріуса. Також на сьогодні набуває все більшої популярності депонування веб- сторінок у спеціальних Інтернет- депозитаріях.
Авторське право захищає в Інтернеті дизайн веб - сторінки та її зміст, у тому числі:
Створюючи сторінку в Інтернеті, користувач має наступні можливості:
Отже, незважаючи на те, що Інтернет надав можливість значно швидше і легше розміщувати і користуватися інформацією порівняно з раніше використовуваними засобами (наприклад, у друкованому вигляді, на дисках тощо), користувач може зіткнутися з певними проблемами, які виникають внаслідок того, що майже вся інформація мережі Інтернет захищена авторським правом. До такої інформації відносяться новини, програмне забезпечення, оповідання, сценарії, графіка, картини.
Доменне ім'я (або ім'я домену) є адресою мережевого з'єднання, через яку комп'ютер підключається до мережі.
Доменне ім’я як таке фігурує в українському законодавстві про інтелектуальну власність лише опосередковано. Так, згідно з п. 4. ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» доменне ім'я - це ім'я, що використовується для адресації комп'ютерів і ресурсів в Інтернеті.
Насамперед слід зазначити, що доменне ім’я не є об'єктом права власності у традиційному юридичному розумінні, оскільки воно не може знаходитись у власності будь-якої особи, а закріплюється (делегується) заінтересованому учаснику інформаційного обміну та має позначати відповідні сайти для їх ідентифікації у мережі Інтернет. Відповідно власник доменного імені не отримує ніякого документа встановленого державного зразка, який би підтверджував його право власності.
Відповідно до діючих Правил домену .UA доменні імена делегуються власникам прав на відповідні торгові марки (словесні знаки для товарів та послуг), а також на торгові марки зареєстровані за Мадридською системою.
Таким чином для реєстрації домену в зоні .UA обов’язкова наявність таких документів:
1.Свідоцтва України на знак для товарів і послуг, виданого повноважним державним органом (Держпатентом).
2.В разі відсутності Свідоцтва – договір про передачу права власності на знак або ліцензійну угоду.
Завдяки цьому і можна зареєструвати доменне ім’я як знак для товарів і послуг. І якщо така реєстрація не є обов'язковою для більшості доменів другого рівня (.com, .org, .net), то для реєстрації доменів верхнього рівня .UA отримання свідоцтва на знак є єдиною можливою умовою. Така необхідність передбачена Правилами домену .UA, розробленими адміністратором домену верхнього рівня .UA ТОВ «Хостмайстер».
Реєстрація домену полягає у фіксуванні унікальної інформації про сам домен і про його адміністратора в центральній базі всіх доменних імен. Робиться це спеціально для того, щоб уникнути повторів, помилок у назвах і виникнення різних конфліктних ситуацій. За загальною домовленістю домен уважається зареєстрованим, щойно інформація про нього потрапляє в центральну базу. Одна реєстрація домену вважається дійсною протягом тільки одного року, потім процес реєстрації слід повторити.
Вибір доменного імені - завдання зовсім не таке просте, як здається на перший погляд. По-перше, не завжди вдається підібрати ім'я, яке влаштовувало б всі зацікавлені сторони, відображало специфіку бізнесу, а також добре запам'ятовувалося клієнтам. По-друге, вибравши доменне ім'я, нема гарантії того, що воно ще вільне - адже в мережі Інтернет, де облік доменів йде на десятки мільйонів, унікальність імен є основним формуючим принципом і вибір імені в багатьох випадках є досить трудомістким процесом.
Вам потрібно вибрати такий домен, який би легко запам'ятовувався. При виборі доменного імені притримуйтесь наступних правил реєстрації:
Перевірити чи не зареєстроване обране доменне ім’я можливе на сайтах, які надають послуги по реєстрації доменних імен.
Реєстрація доменів у зоні .UA проводиться тільки при наданні клієнтом двох нотаріально завірених копій Свідоцтва про реєстрацію однойменної з доменом торговельної марки (ТМ) України або у випадку міжнародної ТМ, виписки, наданої Державним Департаментом Інтелектуальної Власності (УкрПатентом), про те, що дана міжнародна ТМ діє на території України.
На сьогодні реєстрація доменного імені як товарного знака, яку здійснює патентним повіреним України є найкращим варіантом захисту прав власника сайту, і по суті єдиним можливим. При цьому найчастіше немає необхідності в окремій реєстрації знака. Більшість власників бізнесу віддає перевагу реєстрації торгової марки, під якою виготовляє товар або надає послуги, ще на самому початку ведення бізнесу. За часом найчастіше це збігається з розробкою веб -сайту. Таким чином, реєструючи торгову марку для ведення бізнесу, власник отримує додатково можливість захистити доменне ім’я будь-якого рівня і отримати домен верхнього рівня .UA.
П.5.1.Правил домену .UA визначає Термін «доменний спір», як будь-який спір, що може виникнути в зв'язку з цими Правилами та їх застосуванням, в тому числі в зв'язку з делегуванням, переделегуванням, відміною делегування та використанням доменних імен в домені .UA. п. 5.2. цих же правил визнає моментом виникнення доменного спору момент одержання адміністратором публічного домену копії позовної заяви. Моментом розв'язання доменного спору є момент одержання адміністратором публічного домену прийнятого судом рішення або підписаної сторонами спору мирової угоди.
На жаль, інколи виникають ситуації, коли добросовісна особа, бажаючи зареєструвати доменне ім’я співзвучне своїй торговій марці, з подивом дізнається, що за неї це вже зробили. Тут використовується можливість реєстрації однієї торгової марки в різних класах товарів і послуг. У такій ситуації, якщо дійсному власнику бізнесу під спірною торговою маркою і порушником не вдається домовитись (а мета останнього - продати доменне ім’я зацікавленій особі за великі гроші, сума яких не завжди адекватна дійсній вартості такого доменного імені), ситуацію можливо вирішити тільки у судовому порядку, анулювавши Свідоцтво про реєстрацію знака. Слід зазначити, що на сьогодні в Україні судовий шлях вирішення доменних спорів обирається не досить часто, найчастіше такі ситуації вирішуються за домовленістю сторін, особливо коли претензії пред'являються відомою компанією. Це стосується доменів усіх рівнів.
На сьогодні встановити власника доменного імені з метою направити йому попередження і запропонувати добровільно відмовитись від зареєстрованого імені можна досить легко. Безкоштовна база даних власників доменних імен Whois Database доступна а сайтах багатьох реєстраторів доменних імен. В Україні свої послуги з технічного здійснення делегування і адміністрування доменів пропонують більш ніж 150 реєстраторів. Ввівши в базу доменне ім’я для перевірки, ви отримаєте всю інформацію про його власника, яка є обов'язковою для заповнення при реєстрації домену. Якщо загальнодоступних даних недостатньо, можна звернутися до реєстратора, яким зареєстровано доменне ім’я, за допомогою в розшуку порушника ваших прав.
Такі можливі дії порушника спонукають власників відомих компаній реєструвати не тільки доменні імена, які використовуються ними для ведення бізнесу, а й так би мовити «запасні» варіанти, тобто увесь максимально можливий перелік доменних імен, зокрема у різних географічних зонах. Адже випустивши з вигляду один рівень, можна потім витратити чималі кошти на припинення порушень своїх прав.
Отже, шлях захисту прав на доменне ім’я за допомогою реєстрації торгової марки на сьогодні є найбільш ефективним. Окрім того, з практики простежується тенденція до розуміння власниками доменних імен усіх можливостей, які надає зареєстрована торгова марка, і використання ними торгових марок більш широко, ніж тільки для реєстрації доменних імен.
Порушення прав автора можуть бути пов'язані з порушенням його особистих немайнових або майнових авторських прав. Однак дуже часто порушення немайнових прав автора завдає йому також майнових збитків.
Проблема захисту авторського права в Інтернеті у наш час викликає все гостріший інтерес, оскільки досі не вироблено однозначної і єдиної для всіх країн позиції. І це не дивно, Інтернет як глобальна комп'ютерна мережа складається з менших комп'ютерних мереж, пов'язаних між собою і є відносно новим засобом комунікації, який переживає етап бурхливого розвитку. Цілком очевидно, що законодавство не завжди і не скрізь встигає за стрімким рухом нових технологій, а внаслідок цього виникає безліч задач, які ще очікують свого вирішення. Однак вже на сьогодні видно, що українське законодавство надає достатньо можливостей власникам веб - сайтів для захисту їх інформації.
Судовий захист прав інтелектуальної власності здійснюється судами загальної юрисдикції, господарськими судами України, а в сфері публічно-правових відносин — адміністративними судами.
Як і у випадку з доменними спорами, так і при виявленні порушень авторських прав і несанкціонованому копіюванні веб- сайтів, логотипів, баз даних, комп’ютерних програм та інших не матеріальних активів автор може звернутися до суду, керуючись ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права». При порушеннях будь-якою особою авторського права суб'єкти авторського права мають право:
а) вимагати визнання та поновлення своїх прав, у тому числі забороняти дії, що порушують авторське право і (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення;
б) звертатися до суду з позовом про поновлення порушених прав та (або) припинення дій, що порушують авторське право та (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення;
в) подавати позови про відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
г) подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій;
д) вимагати припинення підготовчих дій до порушення авторського права і (або) суміжних прав;
є) вимагати, в тому числі у судовому порядку, публікації в засобах масової інформації даних про допущені порушення авторського права і (або) суміжних прав та судові рішення щодо цих порушень;
ж) вимагати прийняття інших передбачених законодавством заходів, пов'язаних із захистом авторського права та суміжних прав.
Суд в свою має право постановити рішення чи ухвалу про:
а) відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої порушенням авторського права і (або) суміжних прав, з визначенням розміру відшкодування;
б) відшкодування збитків, завданих порушенням авторського права і (або) суміжних прав;
в) стягнення із порушника авторського права і (або) суміжних прав доходу, отриманого внаслідок порушення;
г) виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.
Що ж до розмірів збитків, які мають бути відшкодовані особі, права якої порушено, а також для відшкодування моральної (немайнової) шкоди, то суд зобов'язаний виходити із суті порушення, майнової і моральної шкоди, завданої особі, яка має авторське право і (або) суміжні права, а також із можливого доходу, який могла б одержати ця особа. У розмір збитків, завданих особі, права якої порушено, додатково можуть бути включені судові витрати, понесені цією особою, а також витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката.
У разі, якщо відповідач по справі порушення авторського права і (або) суміжних прав відмовляє у доступі до необхідної інформації чи не забезпечує її надання у прийнятний строк, робить перешкоди у здійсненні судових процедур, або з метою збереження відповідних доказів щодо інкримінованого порушення, особливо у випадку, коли будь-яке відстрочення може завдати непоправної шкоди особі, яка має авторське право і (або) суміжні права, або коли є очевидний ризик того, що доказ буде знищено, суд або суддя одноособово мають право за заявою заявника застосувати тимчасові заходи до пред'явлення позову або до початку розгляду справи за участю іншої сторони (відповідача) шляхом:
а) винесення ухвали про огляд приміщень, в яких, як припускається, відбуваються дії, пов'язані з порушенням авторського права і (або) суміжних прав;
б) накладення арешту і вилучення всіх примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), записаних виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення, щодо яких припускається, що вони є контрафактними, засобів обходження технічних засобів захисту, а також матеріалів і обладнання, що використовуються для їх
виготовлення і відтворення;
в) накладення арешту і вилучення рахунків та інших документів, які можуть бути доказом вчинення дій, що порушують або створюють загрозу порушення (чи підтверджують наміри вчинення порушення) авторського права і (або) суміжних прав.
Заява про застосування тимчасових заходів розглядається тільки за участю заявника у дводенний строк з дня її подання. Сама ж Ухвала суду про застосування тимчасового заходу підлягає негайному виконанню органом державної виконавчої служби за участю заявника.
До прийняття ухвали про застосування тимчасових заходів, суд має право вимагати від заявника обґрунтування того, що він є суб'єктом авторського права і (або) суміжних прав і що ці права порушені або невідворотно будуть порушені, а також видати заявнику судову ухвалу щодо внесення застави або еквівалентної гарантії, достатньої для того, щоб запобігти зловживанню тимчасовим заходом. Застава в даному випадку буде полягати у внесенні на депозит суду заявником чи іншими особами грошей чи передачі інших матеріальних цінностей. Розмір застави (гарантії) визначається судом з урахуванням обставин справи, але не повинен бути меншим від 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більшим від розміру заявленої шкоди.
У разі застосування вищезазначених тимчасових заходів відповідач має право вимагати їх зміни чи скасування, а заявник зобов'язаний подати позов до суду про захист порушених авторських чи суміжних прав не пізніше 15 календарних днів від дня застосування тимчасового заходу.
Застава повертається повністю заявникові при відмові суду у прийнятті позову до розгляду чи задоволенні позову повністю або частково. У противному разі застава звертається на виконання рішення про компенсацію шкоди відповідачеві, завданої застосуванням тимчасових заходів.
При скасуванні цих тимчасових заходів або якщо при розгляді справи з'ясується відсутність факту порушення чи загрози порушення авторського права і (або) суміжних прав, суд має право на клопотання відповідача прийняти судове рішення щодо надання відповідачу належної компенсації позивачем за будь-яку шкоду, завдану цими заходами.
З урахуванням вищевикладеного, все-таки краще попередити порушення, ніж виправити його наслідки, тим більше, що на сьогодні існує достатньо засобів для такого попередження.
Велика кількість аспектів проблеми авторського права у мережі Інтернет все ще очікує на своє остаточне вирішення. Надану нами інформацію можна використовувати як своєрідний путівник, заснований на знаннях відповідної галузі. Це допоможе запобігти багатьом порушенням авторського права і не потрапити до відомих пасток. І звичайно, що не слід забувати про вже існуючі правила, інструкції та закони у галузі авторського права.
Використане законодавство, рекомендаційні та доктринальні джерела:
Конституція України вiд 28.06.1996 року № 254к/96-ВР
Цивільний Кодекс вiд 16.01.2003 року № 435-IV,
Закон України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» вiд 05.07.1994 року № 80/94-ВР
Закон України «Про інформацію» вiд 02.10.1992 року № 2657-XII
Закон України «Про авторське право і суміжні права» вiд 11.07.2001 року № 2627-III
Закон України «Про телекомунікації» вiд 18.11.2003 року № 1280-IV
Закон України «Про приєднання України до Протоколу до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків» від 01.06.2000 року № 1763-III
Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг» від 15 грудня 1993 року, №3689-XII
Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг» від 09.08.2005 року № 720.
Наказі Державного комітету інформаційної політики,телебачення і радіомовлення України,Державного комітету зв'язку та інформатизації України «Про затвердження Порядку інформаційного наповнення та технічного забезпечення Єдиного веб - порталу органів виконавчої влади та Порядку функціонування веб - сайтів органів виконавчої влади» від 25.11.2002 року № 327/225
Правила домену ua http://uanic.com.ua/policy/?ua
Правила домена IN.UA http://www.in.ua/policy.php?ch_lng=rus&
_________________________________________________________________________________________
Примітка: цей юридичний висновок стосується найбільш загальних рис регулювання висвітлених у ньому питань. Всі нормативно-правові акти використані при підготовці цього юридичного висновку в їх редакції, чинній на день підготовки цього висновку.
ЮФ «Москаленко і Партнери», 17.06.2010 р.
ЗАХИСТ ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ
на доменне ім’я, логотип, бази даних, комп’ютерні програми та інші не матеріальні активи Вашого бізнесу.
З розвитком всесвітньої Інтернет - мережі проблема захисту прав на нематеріальні досягнення власних творчих зусиль набуває все більшої актуальності і необхідності її висвітлення для широких верств населення. Не секрет, що на сьогодні Інтернет настільки завоював прихильність українців, що став одним з найголовніших засобів розповсюдження інформації ділового, рекламного та розважального характеру. Майже кожен власник бізнесу або просто особа, яка володіє будь-якою інформацією, що має пізнавальний або комерційний характер, створює для розміщення цієї інформації Інтернет - сайт або й декілька. Поряд з цим виникає необхідність у захисті такої інформації від посягань тих користувачів мережі, які віддають перевагу не самостійному створенню сайтів та їх наповнення, а копіюванні інформації з сайтів інших осіб.
Конституція України, Цивільний Кодекс , Закон України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», Закон України «Про інформацію» , Законів України «Про авторське право і суміжні права», «Про телекомунікації», постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг».
Умовно можна виділити об'єкти інтелектуальної власності, які містить веб- сайт, такі як: унікальна адреса доменне ім’я та певний масив інформації, що міститься за цією адресою (наповнення сайту або контент), програмне забезпечення Інтернет - магазину, дизайн та інші.
У законодавстві про інтелектуальну власність не міститься ані визначення веб - сайту, ані власне веб- сайт як об'єкт. Таке визначення можна знайти у Наказі Державного комітету інформаційної політики,телебачення і радіомовлення України, Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 25.11.2002 N 327/225 «Про затвердження Порядку інформаційного наповнення та технічного забезпечення Єдиного веб - порталу органів виконавчої влади та Порядку функціонування веб - сайтів органів виконавчої влади», який визначає, що "веб- сайтом" є сукупність програмних та апаратних засобів з унікальною адресою у мережі Інтернет разом з інформаційними ресурсами, що перебувають у розпорядженні певного суб'єкта і забезпечують доступ юридичних та фізичних осіб до цих інформаційних ресурсів та інші інформаційні послуги через мережу Інтернет. В свою чергу згідно цього ж Наказу веб- портал, це веб- сайт, організований як системне багаторівневе об'єднання різних ресурсів та сервісів для забезпечення максимальної можливості доступу до інформації та послуг.
Якщо у вас виникло бажання скопіювати інформацію з веб - сайту, насамперед слід звернути увагу на повідомлення про авторське право, розміщене на самій сторінці. У цьому повідомленні повинно бути чітко сказане, чи можете ви копіювати зі сторінки матеріал і вставляти його в інші документи, чи дозволяється завантажувати матеріал з мережі, роздруковувати його й наскільки широко це можна робити. Якщо таке повідомлення про авторське право відсутнє, або ж якщо та операція копіювання, яку ви збираєтесь здійснити, не передбачена повідомленням про авторське право, вам слід одержати спеціальний дозвіл. Для цього можна скористатися електронною поштою й відіслати запит на адресу розробника Інтернет - сторінки, що цікавить вас (веб - майстрові). Часто одержати такий дозвіл досить легко. Особливо це стосується тих випадків, коли матеріал є частиною рекламної сторінки. Однак існують випадки й відмов у дозволі. Зокрема, це відбувається тоді, коли мова йде про інформацію, що стосується власності.
Власне веб - сторінки захищаються авторським правом як літературні твори. На сторінках в Інтернеті розміщені тексти, які вважаються літературними творами. Графічні зображення та фотографії є художніми творами, а будь-які звукові та відео-файли - аудіовізуальними. Комп’ютерні програми можуть отримати охорону як літературні твори. Виникає ситуація, коли на одній сторінці можуть співіснувати десятки об'єктів права. При цьому для кожного копіювання необхідна згода власника авторських прав.
Копіювання починається з моменту перегляду сторінок. Воно здійснюється до оперативної пам'яті комп'ютеру, до тимчасових файлів браузеру та до тимчасових файлів мережі. Якщо ви вже маєте дозвіл ввійти до визначеної захищеної (скажімо, паролем) сторінки, тоді з повною впевненістю можливо стверджувати, що ці копії дозволені. В той же час немає підстав вважати, що на сьогоднішній день в цій проблемі визначено чіткі правила.
Роздруківка сторінки також потребує попереднього дозволу з боку власника авторських прав. Водночас, такий вид копіювання вже може бути дозволений - достатньо лише звернутися до помітки про авторське право, що розміщено на даній веб - сторінці.
До речі, на деяких веб - сайтах використовуються спеціальні технології для контролю над операціями, які здійснюються користувачами. Так, численні сайти надають можливість роздруковувати сторінки, але деактивують команди «copy», «paste» і «save as». Окрім цього, використовуються також такі технічні засоби захисту інформації як неможливість роздруковувати сторінки, не звертаючись до обхідних шляхів (наприклад, копіювання за допомогою «print screen»). Останнім часом поволі набуває поширення спосіб прописування прихованих знаків на веб - сторінках, які зберігаються при копіюванні і повторному розміщенні інформації. Такі знаки найчастіше містять значок копірайту (©) та інформацію про автора тексту або графічного зображення. Однак такий спосіб поки що використовується більше за кордоном, тоді як в Україні переважна більшість власників веб - сайтів навіть не знає про його існування, окрім того це доволі складна технічна процедура, для здійснення якої необхідно звертатися до відповідних спеціалістів і відповідно витрачати на це додаткові кошти.
Щоб зафіксувати своє авторство можна звернутися до Державного департаменту інтелектуальної власності, подавши на реєстрацію роздруківки сторінок вашого веб -сайту. Так само можна посвідчити авторство і у нотаріуса. Також на сьогодні набуває все більшої популярності депонування веб- сторінок у спеціальних Інтернет- депозитаріях.
Авторське право захищає в Інтернеті дизайн веб - сторінки та її зміст, у тому числі:
- посилання;
- оригінальний текст;
- графіку;
- аудіофайли;
- відеофайли;
- html, vrml та інші мовні ряди;
- списки веб-сайтів, складені будь-якою особою;
- всі інші унікальні елементи, які складають оригінальний характер матеріалу.
Створюючи сторінку в Інтернеті, користувач має наступні можливості:
- розміщувати гіпертекстові посилання на інші сайти;
- використовувати безкоштовну графіку. Якщо графіка не згадується як «безкоштовна», її копіювання потребує спеціального дозволу;
- розміщувати на ній зміст чужих сайтів;
- копіювати і поєднувати інформацію з різних Інтернет- ресурсів для створення власного документа;
- без дозволу вміщувати у свій документ чужі електронні матеріали, такі як електронна пошта;
- без дозволу перенаправляти далі електронну пошту;
- змінювати контекст і редагувати чужу цифрову кореспонденцію, таким чином змінюючи її зміст;
- копіювати і вставляти чужі списки ресурсів на своїй сторінці;
- копіювати і вставляти логотипи, іконки та іншу графіку (крім того, що чітко зазначено як «freeware») з інших сайтів на свою сторінку без відповідного дозволу.
Отже, незважаючи на те, що Інтернет надав можливість значно швидше і легше розміщувати і користуватися інформацією порівняно з раніше використовуваними засобами (наприклад, у друкованому вигляді, на дисках тощо), користувач може зіткнутися з певними проблемами, які виникають внаслідок того, що майже вся інформація мережі Інтернет захищена авторським правом. До такої інформації відносяться новини, програмне забезпечення, оповідання, сценарії, графіка, картини.
Доменне ім'я (або ім'я домену) є адресою мережевого з'єднання, через яку комп'ютер підключається до мережі.
Доменне ім’я як таке фігурує в українському законодавстві про інтелектуальну власність лише опосередковано. Так, згідно з п. 4. ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» доменне ім'я - це ім'я, що використовується для адресації комп'ютерів і ресурсів в Інтернеті.
Насамперед слід зазначити, що доменне ім’я не є об'єктом права власності у традиційному юридичному розумінні, оскільки воно не може знаходитись у власності будь-якої особи, а закріплюється (делегується) заінтересованому учаснику інформаційного обміну та має позначати відповідні сайти для їх ідентифікації у мережі Інтернет. Відповідно власник доменного імені не отримує ніякого документа встановленого державного зразка, який би підтверджував його право власності.
Відповідно до діючих Правил домену .UA доменні імена делегуються власникам прав на відповідні торгові марки (словесні знаки для товарів та послуг), а також на торгові марки зареєстровані за Мадридською системою.
Таким чином для реєстрації домену в зоні .UA обов’язкова наявність таких документів:
1.Свідоцтва України на знак для товарів і послуг, виданого повноважним державним органом (Держпатентом).
2.В разі відсутності Свідоцтва – договір про передачу права власності на знак або ліцензійну угоду.
Завдяки цьому і можна зареєструвати доменне ім’я як знак для товарів і послуг. І якщо така реєстрація не є обов'язковою для більшості доменів другого рівня (.com, .org, .net), то для реєстрації доменів верхнього рівня .UA отримання свідоцтва на знак є єдиною можливою умовою. Така необхідність передбачена Правилами домену .UA, розробленими адміністратором домену верхнього рівня .UA ТОВ «Хостмайстер».
Реєстрація домену полягає у фіксуванні унікальної інформації про сам домен і про його адміністратора в центральній базі всіх доменних імен. Робиться це спеціально для того, щоб уникнути повторів, помилок у назвах і виникнення різних конфліктних ситуацій. За загальною домовленістю домен уважається зареєстрованим, щойно інформація про нього потрапляє в центральну базу. Одна реєстрація домену вважається дійсною протягом тільки одного року, потім процес реєстрації слід повторити.
Вибір доменного імені - завдання зовсім не таке просте, як здається на перший погляд. По-перше, не завжди вдається підібрати ім'я, яке влаштовувало б всі зацікавлені сторони, відображало специфіку бізнесу, а також добре запам'ятовувалося клієнтам. По-друге, вибравши доменне ім'я, нема гарантії того, що воно ще вільне - адже в мережі Інтернет, де облік доменів йде на десятки мільйонів, унікальність імен є основним формуючим принципом і вибір імені в багатьох випадках є досить трудомістким процесом.
Вам потрібно вибрати такий домен, який би легко запам'ятовувався. При виборі доменного імені притримуйтесь наступних правил реєстрації:
- ім'я домену може складатися тільки з букв, цифр та знаку дефіс;
- довжина імені домену не може бути менша ніж 2 символи;
- ім'я домену повинно містити тільки букву та цифру або дві букви, якщо воно складається з двох знаків;
- ім'я домену не може починатися або закінчуватися на дефіс та не може мати два дефіса підряд;
- ім'я не повинно бути довгим - чим коротший URL, тим простіше людині його набрати на клавіатурі та запам'ятати;
- ім'я повинно мати зміст та асоціюватися з Вашим бізнесом - якщо доменне ім'я за змістом пов'язане з контентом сайту, воно буде зрозумілим для відвідувачів та легше запам'ятовуватися;
- ім'я повинне добре виглядати на рекламних матеріалах, візитних картках та будь-яких інших рекламних носіях, якими Ви користуєтеся.
Перевірити чи не зареєстроване обране доменне ім’я можливе на сайтах, які надають послуги по реєстрації доменних імен.
Реєстрація доменів у зоні .UA проводиться тільки при наданні клієнтом двох нотаріально завірених копій Свідоцтва про реєстрацію однойменної з доменом торговельної марки (ТМ) України або у випадку міжнародної ТМ, виписки, наданої Державним Департаментом Інтелектуальної Власності (УкрПатентом), про те, що дана міжнародна ТМ діє на території України.
На сьогодні реєстрація доменного імені як товарного знака, яку здійснює патентним повіреним України є найкращим варіантом захисту прав власника сайту, і по суті єдиним можливим. При цьому найчастіше немає необхідності в окремій реєстрації знака. Більшість власників бізнесу віддає перевагу реєстрації торгової марки, під якою виготовляє товар або надає послуги, ще на самому початку ведення бізнесу. За часом найчастіше це збігається з розробкою веб -сайту. Таким чином, реєструючи торгову марку для ведення бізнесу, власник отримує додатково можливість захистити доменне ім’я будь-якого рівня і отримати домен верхнього рівня .UA.
П.5.1.Правил домену .UA визначає Термін «доменний спір», як будь-який спір, що може виникнути в зв'язку з цими Правилами та їх застосуванням, в тому числі в зв'язку з делегуванням, переделегуванням, відміною делегування та використанням доменних імен в домені .UA. п. 5.2. цих же правил визнає моментом виникнення доменного спору момент одержання адміністратором публічного домену копії позовної заяви. Моментом розв'язання доменного спору є момент одержання адміністратором публічного домену прийнятого судом рішення або підписаної сторонами спору мирової угоди.
На жаль, інколи виникають ситуації, коли добросовісна особа, бажаючи зареєструвати доменне ім’я співзвучне своїй торговій марці, з подивом дізнається, що за неї це вже зробили. Тут використовується можливість реєстрації однієї торгової марки в різних класах товарів і послуг. У такій ситуації, якщо дійсному власнику бізнесу під спірною торговою маркою і порушником не вдається домовитись (а мета останнього - продати доменне ім’я зацікавленій особі за великі гроші, сума яких не завжди адекватна дійсній вартості такого доменного імені), ситуацію можливо вирішити тільки у судовому порядку, анулювавши Свідоцтво про реєстрацію знака. Слід зазначити, що на сьогодні в Україні судовий шлях вирішення доменних спорів обирається не досить часто, найчастіше такі ситуації вирішуються за домовленістю сторін, особливо коли претензії пред'являються відомою компанією. Це стосується доменів усіх рівнів.
На сьогодні встановити власника доменного імені з метою направити йому попередження і запропонувати добровільно відмовитись від зареєстрованого імені можна досить легко. Безкоштовна база даних власників доменних імен Whois Database доступна а сайтах багатьох реєстраторів доменних імен. В Україні свої послуги з технічного здійснення делегування і адміністрування доменів пропонують більш ніж 150 реєстраторів. Ввівши в базу доменне ім’я для перевірки, ви отримаєте всю інформацію про його власника, яка є обов'язковою для заповнення при реєстрації домену. Якщо загальнодоступних даних недостатньо, можна звернутися до реєстратора, яким зареєстровано доменне ім’я, за допомогою в розшуку порушника ваших прав.
Такі можливі дії порушника спонукають власників відомих компаній реєструвати не тільки доменні імена, які використовуються ними для ведення бізнесу, а й так би мовити «запасні» варіанти, тобто увесь максимально можливий перелік доменних імен, зокрема у різних географічних зонах. Адже випустивши з вигляду один рівень, можна потім витратити чималі кошти на припинення порушень своїх прав.
Отже, шлях захисту прав на доменне ім’я за допомогою реєстрації торгової марки на сьогодні є найбільш ефективним. Окрім того, з практики простежується тенденція до розуміння власниками доменних імен усіх можливостей, які надає зареєстрована торгова марка, і використання ними торгових марок більш широко, ніж тільки для реєстрації доменних імен.
Порушення прав автора можуть бути пов'язані з порушенням його особистих немайнових або майнових авторських прав. Однак дуже часто порушення немайнових прав автора завдає йому також майнових збитків.
Проблема захисту авторського права в Інтернеті у наш час викликає все гостріший інтерес, оскільки досі не вироблено однозначної і єдиної для всіх країн позиції. І це не дивно, Інтернет як глобальна комп'ютерна мережа складається з менших комп'ютерних мереж, пов'язаних між собою і є відносно новим засобом комунікації, який переживає етап бурхливого розвитку. Цілком очевидно, що законодавство не завжди і не скрізь встигає за стрімким рухом нових технологій, а внаслідок цього виникає безліч задач, які ще очікують свого вирішення. Однак вже на сьогодні видно, що українське законодавство надає достатньо можливостей власникам веб - сайтів для захисту їх інформації.
Судовий захист прав інтелектуальної власності здійснюється судами загальної юрисдикції, господарськими судами України, а в сфері публічно-правових відносин — адміністративними судами.
Як і у випадку з доменними спорами, так і при виявленні порушень авторських прав і несанкціонованому копіюванні веб- сайтів, логотипів, баз даних, комп’ютерних програм та інших не матеріальних активів автор може звернутися до суду, керуючись ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права». При порушеннях будь-якою особою авторського права суб'єкти авторського права мають право:
а) вимагати визнання та поновлення своїх прав, у тому числі забороняти дії, що порушують авторське право і (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення;
б) звертатися до суду з позовом про поновлення порушених прав та (або) припинення дій, що порушують авторське право та (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення;
в) подавати позови про відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
г) подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій;
д) вимагати припинення підготовчих дій до порушення авторського права і (або) суміжних прав;
є) вимагати, в тому числі у судовому порядку, публікації в засобах масової інформації даних про допущені порушення авторського права і (або) суміжних прав та судові рішення щодо цих порушень;
ж) вимагати прийняття інших передбачених законодавством заходів, пов'язаних із захистом авторського права та суміжних прав.
Суд в свою має право постановити рішення чи ухвалу про:
а) відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої порушенням авторського права і (або) суміжних прав, з визначенням розміру відшкодування;
б) відшкодування збитків, завданих порушенням авторського права і (або) суміжних прав;
в) стягнення із порушника авторського права і (або) суміжних прав доходу, отриманого внаслідок порушення;
г) виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.
Що ж до розмірів збитків, які мають бути відшкодовані особі, права якої порушено, а також для відшкодування моральної (немайнової) шкоди, то суд зобов'язаний виходити із суті порушення, майнової і моральної шкоди, завданої особі, яка має авторське право і (або) суміжні права, а також із можливого доходу, який могла б одержати ця особа. У розмір збитків, завданих особі, права якої порушено, додатково можуть бути включені судові витрати, понесені цією особою, а також витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката.
У разі, якщо відповідач по справі порушення авторського права і (або) суміжних прав відмовляє у доступі до необхідної інформації чи не забезпечує її надання у прийнятний строк, робить перешкоди у здійсненні судових процедур, або з метою збереження відповідних доказів щодо інкримінованого порушення, особливо у випадку, коли будь-яке відстрочення може завдати непоправної шкоди особі, яка має авторське право і (або) суміжні права, або коли є очевидний ризик того, що доказ буде знищено, суд або суддя одноособово мають право за заявою заявника застосувати тимчасові заходи до пред'явлення позову або до початку розгляду справи за участю іншої сторони (відповідача) шляхом:
а) винесення ухвали про огляд приміщень, в яких, як припускається, відбуваються дії, пов'язані з порушенням авторського права і (або) суміжних прав;
б) накладення арешту і вилучення всіх примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), записаних виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення, щодо яких припускається, що вони є контрафактними, засобів обходження технічних засобів захисту, а також матеріалів і обладнання, що використовуються для їх
виготовлення і відтворення;
в) накладення арешту і вилучення рахунків та інших документів, які можуть бути доказом вчинення дій, що порушують або створюють загрозу порушення (чи підтверджують наміри вчинення порушення) авторського права і (або) суміжних прав.
Заява про застосування тимчасових заходів розглядається тільки за участю заявника у дводенний строк з дня її подання. Сама ж Ухвала суду про застосування тимчасового заходу підлягає негайному виконанню органом державної виконавчої служби за участю заявника.
До прийняття ухвали про застосування тимчасових заходів, суд має право вимагати від заявника обґрунтування того, що він є суб'єктом авторського права і (або) суміжних прав і що ці права порушені або невідворотно будуть порушені, а також видати заявнику судову ухвалу щодо внесення застави або еквівалентної гарантії, достатньої для того, щоб запобігти зловживанню тимчасовим заходом. Застава в даному випадку буде полягати у внесенні на депозит суду заявником чи іншими особами грошей чи передачі інших матеріальних цінностей. Розмір застави (гарантії) визначається судом з урахуванням обставин справи, але не повинен бути меншим від 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більшим від розміру заявленої шкоди.
У разі застосування вищезазначених тимчасових заходів відповідач має право вимагати їх зміни чи скасування, а заявник зобов'язаний подати позов до суду про захист порушених авторських чи суміжних прав не пізніше 15 календарних днів від дня застосування тимчасового заходу.
Застава повертається повністю заявникові при відмові суду у прийнятті позову до розгляду чи задоволенні позову повністю або частково. У противному разі застава звертається на виконання рішення про компенсацію шкоди відповідачеві, завданої застосуванням тимчасових заходів.
При скасуванні цих тимчасових заходів або якщо при розгляді справи з'ясується відсутність факту порушення чи загрози порушення авторського права і (або) суміжних прав, суд має право на клопотання відповідача прийняти судове рішення щодо надання відповідачу належної компенсації позивачем за будь-яку шкоду, завдану цими заходами.
З урахуванням вищевикладеного, все-таки краще попередити порушення, ніж виправити його наслідки, тим більше, що на сьогодні існує достатньо засобів для такого попередження.
Велика кількість аспектів проблеми авторського права у мережі Інтернет все ще очікує на своє остаточне вирішення. Надану нами інформацію можна використовувати як своєрідний путівник, заснований на знаннях відповідної галузі. Це допоможе запобігти багатьом порушенням авторського права і не потрапити до відомих пасток. І звичайно, що не слід забувати про вже існуючі правила, інструкції та закони у галузі авторського права.
Використане законодавство, рекомендаційні та доктринальні джерела:
Конституція України вiд 28.06.1996 року № 254к/96-ВР
Цивільний Кодекс вiд 16.01.2003 року № 435-IV,
Закон України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» вiд 05.07.1994 року № 80/94-ВР
Закон України «Про інформацію» вiд 02.10.1992 року № 2657-XII
Закон України «Про авторське право і суміжні права» вiд 11.07.2001 року № 2627-III
Закон України «Про телекомунікації» вiд 18.11.2003 року № 1280-IV
Закон України «Про приєднання України до Протоколу до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків» від 01.06.2000 року № 1763-III
Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг» від 15 грудня 1993 року, №3689-XII
Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг» від 09.08.2005 року № 720.
Наказі Державного комітету інформаційної політики,телебачення і радіомовлення України,Державного комітету зв'язку та інформатизації України «Про затвердження Порядку інформаційного наповнення та технічного забезпечення Єдиного веб - порталу органів виконавчої влади та Порядку функціонування веб - сайтів органів виконавчої влади» від 25.11.2002 року № 327/225
Правила домену ua http://uanic.com.ua/policy/?ua
Правила домена IN.UA http://www.in.ua/policy.php?ch_lng=rus&
_________________________________________________________________________________________
Примітка: цей юридичний висновок стосується найбільш загальних рис регулювання висвітлених у ньому питань. Всі нормативно-правові акти використані при підготовці цього юридичного висновку в їх редакції, чинній на день підготовки цього висновку.
ЮФ «Москаленко і Партнери», 17.06.2010 р.
